- володарювати
- уладарыць
Українсько-білоруський словник. 2013.
володарювати
Смотреть что такое "володарювати" в других словарях:
володарювати — ю/ю, ю/єш, недок. Маючи повну владу, керувати державою, краєм і т. ін. || Підпорядкувавши своїй волі, розпоряджатися ким , чим небудь … Український тлумачний словник
володарювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
панувати — 1) (мати владу над ким / чим н.), володарювати, владарювати 2) (мати переважне в порівнянні з чимсь поширення; безмежно поширюватися), домінувати, володарювати, владарювати, царювати 3) див. височіти … Словник синонімів української мови
владарювати — ю/ю, ю/єш, недок., уроч. Те саме, що володарювати … Український тлумачний словник
владувати — у/ю, у/єш, недок., рідко. 1) Те саме, що володарювати. 2) ким, чим. Те саме, що володіти 1) … Український тлумачний словник
володарювання — я, с. Дія за знач. володарювати … Український тлумачний словник
володіти — і/ю, і/єш, недок., ким, чим. 1) Мати що небудь у своїй власності. || Мати певну обдарованість, відзначатися чимось (голосом і т. ін.). 2) також без додатка. Те саме, що володарювати. 3) перен. Мати можливість підкоряти когось своєму впливові,… … Український тлумачний словник
королювати — ю/ю, ю/єш, недок. 1) Бути королем (у 1 знач.), правити королівством. 2) перен., розм. Мати владу над ким небудь; володарювати … Український тлумачний словник
правити — I влю, виш; мн. пра/влять; недок. 1) перех. і неперех., ким, чим, рідко що. Здійснювати верховну владу над ким , чим небудь; керувати, володарювати. || Керувати, розпоряджатися ким , чим небудь. 2) перех. і неперех., ким, чим, рідко кого, що і… … Український тлумачний словник
рейментувати — (рейментовати) керувати, володарювати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
рейментовати — рейментувати (рейментовати) керувати, володарювати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
